День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Подорож до країни "Режим дня"
День захисника України – історія та традиції свята
Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – шапка “мазепинка”, нарукавний тризуб. Гасло “Слава Україні” – “Героям слава” стало офіційним вітанням українського війська.
14 жовтня 1942 року вважається символічним днем утворення Української повстанської армії.
Це свято пов’язане з розвитком війська від часів Русі. Найкращі традиції захисників минулого успадкували бійці сучасних Збройних сил України.
Поряд із чоловіками на захист Батьківщини ставали жінки. В сучасній українській армії кожен десятий боєць – жінка. Вони пліч-о-пліч із чоловіками служать на передовій, освоїли спеціальності снайпера, кулеметника, розвідника, механіка, інструктора, медика.
Річниця трагедії на Чорнобильській АЕС.
Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочали будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік стали до ладу чотири енергоблоки, приступили до будівництва п’ятого. Згодом, за кілька кілометрів від станції виникло місто, його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводної річки.
26 квітня 1986 Саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними - наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.
Галина Каранда
Ти тільки уяви:
Ось ти живеш, працюєш,
І любиш дім, що сам побудував.
Садок плекаєш,
Внуків вже плануєш.
Сяких-таких хоч статків, та надбав.
І раптом – грім.
Серед ясного неба.
Збирайся швидко, й забирайся геть!
Це тимчасово…
Ні, речей не треба.
Без паніки.
Це ще не зовсім смерть…
І ти пішов.
Не зачинивши двері.
Бо у печі ще не допікся хліб.
Скрипить на вітрі хвіртка…
Як химера…
І десь сховався з переляку кіт.
Забилася
У розпачі дружина,
Дочка вагітна посивіла враз.
У лоні ще
Отруєна дитина.
А в Києві парад із пишних фраз.
Сюди ти
Не повернешся ніколи.
Роз’їхалися друзі хто куди.
Хворіє внучка.
А старі ікони,
Й скрипуча хвіртка
знов приходять в сни.
Немає чорно-білих фотографій.
Потрюхли спогади, – сьогоднішнім живи.
Убито клин
Посеред біографій…
Ти тільки уяви.
Комментариев нет:
Отправить комментарий